Translate

понеділок, 12 жовтня 2026 р.

Путін пообіцяв не бомбити Україну аж один день: у Кремлі назвали умову

 





Путін великодушно дозволить українцям проголосувати: Кремль обіцяє не бомбити Україну аж один день

У Кремлі знову продемонстрували неабиякий талант до «миротворчості». Володимир Путін, армія якого веде війну проти України, нібито готовий зробити українцям неймовірний подарунок — не завдавати ударів у день виборів. Щоправда, кремлівської щедрості вистачило лише на одну добу. Про повноцінне припинення вогню в Москві навіть чути не хочуть.

Про черговий прояв «гуманізму» російського диктатора повідомив його прессекретар Дмитро Пєсков, якого цитують російські ЗМІ, передає «Апостроф».

Атракціон небаченої щедрості: Путін обіцяє не бомбити Україну цілий день

За словами Пєскова, російський президент готовий віддати наказ своїй армії утриматися від ударів по Україні в день проведення виборів. Але є нюанс: спочатку Кремль має переконатися, що українська влада справді збирається організувати голосування.

«Якщо там, у Києві, справді хочуть провести вибори, то президент Російської Федерації, верховний головнокомандувач, буде готовий дати вказівку не завдавати ударів по Україні в день виборів. Саме в день виборів», — заявив Пєсков.

Особливо зворушливо звучить уточнення «саме в день виборів». Адже виходить, що українцям пропонують своєрідну акцію від Кремля: один день без російських ударів, а далі — як пощастить.

Залишається тільки здогадуватися, чи передбачає така «щедра пропозиція» припинення атак у ніч перед голосуванням і наступного ранку. Бо в кремлівській версії гуманізму навіть доба без обстрілів, схоже, вважається неабиякою поступкою.

60 днів без війни? Ні, для Кремля це вже занадто

Ідея припинити вогонь на 60 діб викликала в Москві значно менше ентузіазму.

Пєсков заявив, що українська влада нібито хоче використати двомісячне перемир'я зовсім не для організації виборів, а для відновлення військових сил.

За логікою Кремля, українці, очевидно, повинні проводити вибори під загрозою російських ракет і дронів. А от два місяці без обстрілів — це вже підозріло. Раптом люди встигнуть не лише проголосувати, а й пожити без повітряних тривог?

Крім того, Пєсков узявся переконувати всіх, що в Києві насправді не хочуть виборів.

Виходить доволі цікава картина: Росія роками вимагає від України голосування, але коли заходить мова про створення безпечних умов для його проведення, раптом знаходить безліч причин не припиняти бойові дії.

Кремлівська формула миру: припиняти стріляти не будемо, бо хочемо миру

Окремої уваги заслуговують пояснення Пєскова щодо мирних переговорів.

Речник Путіна запевнив, що Росія нібито була готова відновити переговорний процес одразу після виборів до Державної думи. Проте цьому, за його версією, завадили масовані удари по Москві, відповідальність за які він поклав на Київ.

Тобто Кремль знову знайшов зручне пояснення, чому мир відкладається. І, звісно, винен у цьому хто завгодно, тільки не держава, яка розпочала повномасштабне вторгнення.

Раніше, у понеділок, 12 жовтня, агентство Reuters повідомило, що Москва відхилила пропозицію президента України Володимира Зеленського про 60-денне припинення вогню для проведення президентських виборів.

Натомість російська сторона заявила, що прагне всеосяжної довгострокової мирної угоди.

І тут Пєсков видав фразу, яка цілком могла б претендувати на звання головного кремлівського парадокса року.

«У Кремлі і президент Путін, і посадовці інших рівнів неодноразово заявляли, що ми не хочемо припинення вогню. Ми хочемо довгострокового миру і готові зробити все можливе для його досягнення», — сказав він.

Отже, рецепт миру від російської влади виглядає приблизно так: щоб настав мир, спочатку потрібно відмовитися від припинення вогню.

Схоже, у Кремлі винайшли особливий різновид пацифізму, в якому мирні наміри найкраще демонструвати продовженням бойових дій.

Вибори під ракетами: чому Кремль так переймається українською демократією

Як нагадує Reuters, Росія вже тривалий час наполягає на проведенні президентських виборів в Україні. Водночас російська влада використовує відсутність голосування як привід для заяв про нібито нелегітимність Володимира Зеленського.

Однак у цій історії є одна незручна для кремлівських пропагандистів деталь: українське законодавство забороняє проведення виборів під час воєнного стану.

І саме російська агресія стала причиною запровадження воєнного стану в Україні.

Тобто Москва спочатку створює умови, за яких проведення виборів неможливе, а потім обурюється, що українці не йдуть голосувати.

Залізна логіка. Особливо якщо не замислюватися над причинно-наслідковими зв'язками.

Лавров теж хоче миру, але стріляти припиняти не збирається

Поки Пєсков розповідає про одноденну паузу в обстрілах, очільник російського МЗС Сергій Лавров вирішив остаточно розвіяти можливі ілюзії щодо миролюбності Москви.

Раніше він заявив, що Росія не припинятиме бойові дії заради переговорів з Україною.

Ба більше, російський міністр повідомив, що Зеленський нібито не заслужив перепочинку на полі бою.

Звісно, у Лаврова не виникло потреби пояснювати, чому рішення про припинення обстрілів українських міст має залежати від того, чи «заслужив» щось президент держави, на яку напала Росія.

У кремлівській дипломатії, вочевидь, це питання другорядне.

Мир по-путінськи: сьогодні не бомбимо, завтра подивимося

У підсумку російська позиція виглядає як політичний анекдот, який, на жаль, має цілком реальні й трагічні наслідки.

Кремль вимагає виборів в Україні, але не погоджується на тривале перемир'я, необхідне для створення безпечних умов. Путін нібито готовий призупинити удари на один день, Пєсков запевняє, що Москва прагне миру, а Лавров пояснює, чому російська армія продовжуватиме воювати.

І все це подається під соусом турботи про демократію та мирне майбутнє.

Схоже, у Кремлі щиро вважають, що українці мають бути вдячні вже за саму обіцянку не атакувати їх протягом одного дня.

Ось тільки справжній мир вимірюється не кількістю годин, на які агресор милостиво погоджується припинити обстріли, а реальним припиненням агресії.

І доки Росія відмовляється від тривалого припинення вогню, її гучні заяви про мир виглядають радше як чергова вистава для публіки, ніж як серйозне прагнення зупинити війну.